Живичний скипидар для ванн (скипидарна емульсія жовта і біла)
Бажання зберегти молодість і здоров'я змушує людину звернути увагу на перевірені століттями способи. Сили природи, які приховані в простих, але ефективних способах оздоровлення за допомогою натуральних засобів, допомагають відновленню природних процесів в організмі. Скипидарні ванни – доступний і результативний метод поліпшення лімфообміну, регенерації шкіри, зняття больових відчуттів у суглобах і хребті, боротьби із зайвою вагою.
Історичні факти
Про позитивний вплив на організм людини хвойної смоли (живиці), було відомо завжди. Ще Авіценна (980-1027) в «Каноні лікарської науки» описав спосіб отримання лікарського засобу зі смоли сосни, шляхом виварювання її в котлах. Для уловлювання пари, що містить легку фракцію смоли - скипидар, використовували підвішену над котлами шерсть. Вовняні волокна віджимали, і процес випарювання повторювали знову. Скипидар застосовувався для лікування застуди, входив до складу мазей і настоянок.
Лікар, натуропат А. С. Залманов (1875 р. – 1965 р.) розробив методику лікування порушень мікроциркуляції крові і лімфи за допомогою скипидарних ванн. Він зробив рецепт жовтої і білої емульсії на основі витяжки з соснової живиці для лікування болю в спині і суглобах. Лікувальний ефект рецептури виявився настільки високим, що даний метод отримав широке поширення, а список хвороб, при яких він з успіхом використовувався, значно розширився.
Принцип дії та види скипидарних емульсі
Занурення у воду з розчиненими в ній біологічно активними речовинами сприяє антисептичному впливу на тканини, посилює рефлекторні зміни завдяки теплу. Відбувається очищення пір від шлаків, відновлюється кровотік в капілярах. Це призводить до підвищення тонусу, прискорення кровообміну і відтоку лімфи.
Запропоновані Залмановим склади скипидарних емульсій бувають двох видів:
- Біла - використовується при температурі води від 37◦ С, з поступовим підвищенням до 39◦С.
Склад включає, крім скипидару живичного, саліцилову кислоту, камфору, мило (дитяче).
- Жовта – використовується для ванн з водою від 37◦ С, з поступовим нагріванням до 40-42◦ С.
Склад включає, крім скипидару живичного, олеїнову кислоту, касторку, гідроокис натрію.
Ванни Залманова по-різному впливають на кров'яний тиск, тому для гіпертоніків протипоказані білі, а для гіпотоніків – жовті скипидарні ванни. Якщо емульсії змішувати в певних пропорціях, тиск можна привести в норму. Тому лікарі застосовують ще й третій вид процедур – змішані скипидарні ванни.
Показання для застосування лікувальних ванн
Метод доктора Залманова показав позитивний результат при лікуванні багатьох захворювань. Пропонується список найбільш поширених діагнозів, при яких дана процедура дає позитивний ефект:
- Хвороби хребта – остеохондроз, радикуліт, спондильоз;
- Парези та паралічі різної етіології;
- Остеомієліт (ремісії);
- Травматичні переломи, наслідки травм;
- Артрит ревматоїдного походження, ревматизм;
- Інфекційний Поліартрит (у ремісії);
- Остеопороз, подагра, рахіт;
- Остеомаляція;
- Атрофія м'язової тканини;
- Хвороби суглобів;
- Остеопорозні зміни.
Головний результат застосування скипидарних ванн – нормалізація обмінних процесів, тому їх використання призводить до зниження ваги, поліпшення стану шкіри, до перемоги над целюлітом.
Як приготувати лікувальну ванну
Емульсію перед вживанням необхідно ретельно збовтати.
- Влити одну столову ложку засобу в 4 літри гарячої води, ретельно перемішати.
- Додати у ванну з гарячою водою (37 ◦ С) отриманий розчин.
- Дуже ретельно перемішати воду, зачерпуючи її і виливаючи назад у ванну з деякої висоти.
- Приймати ванну протягом десяти хвилин до появи поту на обличчі.
- Додавати гарячу воду, піднімаючи температуру до певного значення (для білої ванни - 39◦ С, для жовтої – 40-42◦ С).
Протипоказання і застереження
Категорично заборонено застосування ванн при наявності наступних станів:
- Туберкульоз;
- Онкологія;
- Вагітність і лактація;
- Аритмія, стенокардія;
- Шкірні та психічні хвороби;
- Алергія.
Перед початком процедур необхідно захистити чутливі шкірні покриви (нанести вазелін на область пахв, пах, промежину). Не опускати в ванну голову, при посиленні серцебиття перервати процедуру. Після виходу з ванни не витиратися рушником, а загорнутися в халат, гарненько прогрітися і відпочити не менше двох годин.
Схеми і техніка застосування скипидарних ванн
